Розділ 1. Вступ
За ДБН2.2-40:2018 (Зміна 2)
Що таке інклюзивність у будівлях?
Інклюзивність — це підхід до проєктування та облаштування будівель і
просторів так, щоб ними могли безпечно і комфортно користуватись усі
люди. Без винятків — незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності чи
обставин.
Це стосується не лише пандусів. Це цілий комплекс рішень: архітектурних,
інженерних, організаційних. Вони дозволяють кожному вільно потрапити
на територію, орієнтуватися в просторі, отримати послугу — самостійно й
без перешкод.
Як забезпечується доступність?
Доступність охоплює три ключові аспекти:
Фізичний доступ — можливість зручно дістатись, увійти, пересуватись і
скористатись послугами.
Безпека — простір не повинен створювати загроз для здоров’я чи життя.
Інформативність і навігація — важливо, щоб усі могли легко
орієнтуватися та отримувати інформацію, зокрема за допомогою
тактильних чи візуальних підказок.
Норми та універсальні рішення
Доступність — це не про інтуїцію, а про чіткі нормативи: ширина проходу,
висота поручнів, ухил пандуса тощо. Вони покликані зробити простір
зручним не лише для людей з інвалідністю, а й для всіх: людей з візками,
маленькими дітьми, валізами, літніх людей.
Універсальний дизайн — це коли простір одразу проєктують з урахуванням
усіх потреб, щоб його не потрібно було потім переробляти.
Що таке адаптація?
Адаптація — це тимчасове або вимушене рішення, коли ідеальну
доступність забезпечити неможливо (наприклад, у старих будівлях). Це —
спосіб пристосувати простір так, щоб зробити його більш доступним, навіть
у складних умовах.
Адаптація не створює повністю безбар’єрне середовище, але дозволяє
частково розв’язати конкретні проблеми — це крок до кращого простору,
коли повноцінна перебудова поки що недоступна.